14
Свобода
Мрії та втоми, хто ви без мене?
Я вбачаю в кожному вашому кроці в безодні,
Ту що пропитана злобою та моїм болем в турботі,
Я не знаю хто ви, але так, я не можу винести цю біль просто так.
Ці печалі, невдачі, які спіткали все моє життя покрите печаллю,
Зникли поза гладдю та невіданой даллю,
Й хоч я не знаю тих країв, що за мной день за днем споглядали,
Побачила як пропитані поглядом жалю мене з гімном поливають,
Відкрилось мені пекельним та болісним шляхом їх справжні очі,
Тих, що десь там заставляли найбільше йти до тих, хто руку свою протягав за найбільше.
Знаю та впевнена, що у цій простоті та невдачі, яка вже не обумовлена нічими думками та пекельним бажанням,
Забрати той дар що живе у мені, або інші егоїстичні думки, що спіткали до цього фіналу,
Самі мої дії чи злі сприяли цьому — я не знаю, що з цього більше мене врятувало,
Але дару не має більше зі мною це факт, не було моєю ціллю його зберегти хоч би як.
Пелену ті істоти накривали на мої очі в самі тяжкі мої дні,
Та тримали мене на прив'язі без шансу вдихнути повітря без чийогось укору,
Та після стількох невзгод та шаленого болю я пробивала шлях на волю,
Бажала одного отримати натомість — свободу!
Свободу на смак як мати вибір, що кою,
Не знаю чи справді помру без шансу попасти в якусь безодню,
Чи піймають мене колись в іншу безодню,
Чи зникла в мені та іскра, що потрібна для бою,
Не знаю хто й що зловить в ту тою,
Але не боюсь я смерті, вічного чи фізичного болю,
Кращє так, чим померти без шансу на волю.
- Name
October 23, 2026
3:49 AM


