13

Майбутнє

Майбутнє? А навіщо воно мені? Навіщо комусь споглядати туди, Туди куди ноги твої щє не вели, Там де не маєш ти ніякої зброї, малиш, Там де не знаєш, чи хтось не викине тебе з ноги? Ти звісно можеш будувати шлях, до невідомого, Ти звісно можеш ступати у пітьму, що не видів ніколи, Ти звісно можеш все спробувати, та йти незважаючи на біль, Ти звісно можеш, але навіщо, якщо не побачиш завчасно підлі очі судьби? Судьба, крокує то тут то там у пітьмі, Ніхто не пізнає кроки ж її наступні, Та ніхто не видів її на власні очі, Але знає все про вибори твої всі, Знає в якому місці поставити підножку тобі, Знає коли й де, може знищити мрії твої чарівні. Не дасть вона людині взяти вибори її під контроль, Так як тільки над сильнішим подобам підкоряється авось. Та ніхто не знав їх особисто, хоч й тьму легендову про них написали, Про їх дії на Землі, та скільки добра вони нам зробили, Наче вони переслідують лиш одну ціль — нам допомогти, Й стільки їх дій через це неправильно сприймали. А їх ціль зрозуміла завжди, потішити его своє ось дивись, Їх бажання завжди не скривалось, бажали втрутитись, Створити розвагу злу, на основі наших наївних думок та порад, Втручаються особисто тоді, коли хтось їх реально цікавить, Щоб підло зіграти з нами там, де нема ні виходу, ні щасливого фіналу, Визвавши їх до нас можно зловити собі тільки найгіршіих з усіх можливих прикрас. Тож чи треба підкоряти вершити у нас?
- namer
October 23, 2026
3:50 AM

More on Poeta

Discover more poems